Останнім часом в інтернеті все частіше є можливість побачити багато красивих наративів щодо загадковий вітчизняний варіант BAS, який нібито прийшов у заміну 1С.
Звучить урочисто. Майже ніби історія щодо героя, який вийшов з туману, переміг минуле і приніс підприємства світле майбутнє.
Водночас є один маленький нюанс. (Якщо коротко: менше ручної магії, більше контролю.)
BAS — це фактично 1С.
Він виконує програмний код 1С. В ньому багато конфігурацій досі мають російськомовну спадковість. Сама середовище любить російські найменування. А вся партнерська мережа надзвичайно нагадує ту саму мережу франчайзі, яка раніше працювала з 1С. Склад бачить те саме, що й бухгалтерія — без нічних звірок.
Якщо прийшли санкції, інформацію щодо дотичність до 1С почали прибирати з сайтів. Вивіски змінили, назви переписали, продукти переназвали. Було 1С — стало BAS.
Ніби стара машина з перебитими номерами. Їде так само, двигун той самий, проте в капоті уже нова емблема.
Або додатково простіше: ніби російська нафта, яку продають під виглядом “не російської”, лише обкладинка помінялась.
Додатково ключове тут навіть не назва. Найважливіше те, що BAS перейняв не лише технологічну основу 1С, а й усю її філософію. Зокрема – підхід до ліцензування.
Увага: санкційні і юридичні загрози BAS / 1С
Використання продуктів, пов’язаних з BAS / 1С, може формувати задля підприємства санкційні, юридичні, репутаційні і операційні загрози.
Коли варіант має технологічну, історичну або партнерську спадковість від 1С, компаніям варто дивитися не лише в функціональність чи звичність інтерфейсу. Необхідно оцінювати й інші речі: загроза штрафів, загроза перевірок, загроза проблем з державними або міжнародними партнерами, загроза блокування оновлень, репутаційні втрати і прив’язка від екосистеми, пов’язаної із 1С.
Наразі ERP — це уже не без зайвих ускладнень “програма задля бухгалтерії”. Отже, це частина цифрової безпеки підприємства. Додатково якщо в основі цієї безпеки лежить варіант з сумнівною спадковістю, то підприємство має щонайменше поставити собі питання: а або точно колектив хочемо будувати майбутнє в такому фундаменті?
Ліцензування з епохи, коли інтернет був міфом
Щоб зрозуміти проблему BAS, потрібно згадати, звідки взялась логіка ліцензування 1С.
В 90-х не було сучасного інтернету. Були персональні комп’ютери, які час від часу поєднувались в локальні мережі. Підприємства працювали з програмами в окремих машинах або у невеликих офісних мережах. Отже, розмір підприємства і масштаб застосування варіант оцінювали надзвичайно без зайвих ускладнень: скільки комп’ютерів працює із 1С — стільки й потрібно ліцензій. На практиці це означає менше дзвінків «де ці цифри?» між відділами.
Задля того часу це було логічно.
Маленька підприємство купувала ліцензію в одне робоче місце. Середня підприємство — у 5, 10 або 20 робочих місць. Велика підприємство могла купити 100–200 ліцензій, і задля продавця це уже була велика удача.
В ті часи це виглядало нормально. Водночас проблема в отже, що світ давно змінився. (Так, це про той самий звіт, який «ще п’ять хвилин».)
З’явився інтернет. З’явились веб-сервіси. З’явились інтернет-магазини, партнерські кабінети, CRM, мобільні додатки, тисячі замовників, онлайн-доступ, особисті кабінети, API, підключення.
А ліцензійна логіка 1С, яку успадкував BAS, багато в чому залишилась з тієї старої епохи. Отже, це схоже у спробу їхати сучасною автомагістраллю у возі, а потім дивуватись, чому всі сигналять.
Історія з ДПЗКУ: коли масштаб виявився більшим за уяву 1С
До війни, під час розгляду ліцензування задля ДПЗКУ — великої корпорації з багатьма десятками заводів і елеваторів, — постало питання ліцензування приблизно 1500 робочих місць, які планово могли працювати в системах 1С.
Додатково тут виявилась цікава річ.
В Україні в той час майже не чули щодо такі обсяги ліцензування 1С. Іншими словами сама ідея, що може бути 1500 користувачів платформи середовища середовища системи середовища середовища, виглядала чимось екзотичним. Не “великий замовник”, а майже “а ви точно з цієї планети?”.
В практиці при 300–400 ліцензіях 1С уже могла починати падати, сервери потрібно було перезавантажувати, а адміністратори починали жити в режимі пожежної колективу. Отже, це був приблизно 2013 рік. Для директора це перестає бути загадкою в кінці місяця.
Додатково найцікавіше: тоді 1С не могла навести в Україні жодного прикладу підприємства такого масштабу, ніби ДПЗКУ. Говорили, що аналогічні приклади є хіба отже що у Росії. (Без пафосу — просто арифметика бізнесу.)
Отже, це надзвичайно добре показує реальну природу варіант.
1С історично була системою задля маленьких і середніх підприємств. Умовна межа в 300–400 користувачів системи середовища середовища платформи середовища середовища уже ставала серйозним викликом. А коли підприємство виходить у рівень великої корпорації або масового веб-доступу, стара архітектура починає кашляти, хрипіти і просити перезавантаження.
BAS, ніби клон 1С, успадкував не лише технологічну базу, а й ці обмеження. Бо він не став принципово іншою системою. Він без зайвих ускладнень отримав нову етикетку.
300–400 користувачів системи середовища — це не 300–400 людей
Комусь може здатися, що 300–400 користувачів платформи середовища системи — це багато. Мовляв, і в нас же не завод у Марсі, нам вистачить.
Водночас в BAS / 1С є своя математика. Додатково вона не завжди збігається зі здоровим глуздом.
Зайшов програміст BAS — це один користувач середовища системи середовища.
Один бухгалтер відкрив три екземпляри BAS — це уже три ліцензії. (Олена Петрівна з бухгалтерії киває: «нарешті хтось сказав це вголос».)
Користувач зайшов через веб, вийшов, потім зайшов знову, а попереднє підключення зависло — середовище може порахувати додатково одне підключення. Для директора це перестає бути загадкою в кінці місяця.
Іншими словами 300–400 користувачів платформи середовища системи середовища в ліцензійній моделі не завжди означають 300–400 реальних людей у підприємства. Отже, це можуть бути сесії, підключення, відкриті екземпляри, завислі входи й інші радощі, які підприємство не планував, проте ліцензійний лічильник усе одно рахує.
Додатково тут починається особливо цікава частина — веб.
Так, 1С / BAS уже вміє працювати через інтернет. Є опція вивести додаток ніби веб-додаток. Здавалося б, ось вона, сучасність. Водночас в практиці ви бачите іншу картину.
Користувачі заходять, авторизуються, виходять — а підключення не завжди зникає. Потім заходять знову – і може з’їдатися додатково один конект. Підключення можуть зависати. Додатково якщо застосовувати BAS задля роботи з партнерами або замовниками, то підключення доведеться купувати із запасом.
Інакше черговий користувач системи середовища платформи середовища отримає не цифровий сервіс, а філософський досвід: сидіти перед екраном і чекати, поки ліцензія “звільниться”.
Отже, це приблизно ніби прийти у ресторан, де є столи, їжа, офіціанти, проте вас не садять, бо за одним зі столів досі “формально сидить” людина, яка пішла додатково вчора. (Спойлер: інтегратори 1С тут теж знають, про що мова.)
Інтернет-магазин: там, де стара ліцензійна модель починає плакати
А тепер уявімо інтернет-магазин.
В звичайному інтернет-магазині може бути багато користувачів системи середовища платформи. Додатково це нормально. Отже, це не аномалія, не атака інопланетян і не корпоративний рекорд. Отже, це без зайвих ускладнень веб.
Скажімо, невеликий інтернет-магазин автозапчастин може мати 2000–2500 унікальних користувачів платформи системи середовища при отже, що в самій підприємства працює лише 10–15 працівників. Склад бачить те саме, що й бухгалтерія — без нічних звірок.
Задля вебу 2000–2500 користувачів середовища системи середовища середовища платформи середовища – це не фантастика. Отже, це звичайна реальність.
Водночас задля BAS / 1С така реальність виглядає надзвичайно незручно. Бо середовище мислить не ніби сучасний веб-варіант, а ніби варіант з логікою робочих місць.
В вебі користувачі заходять, виходять, повертаються, відкривають сторінки, створюють сесії, працюють з кабінетами, роблять замовлення. Задля нормальної веб-середовища це звичайне життя.
Задля старої ліцензійної моделі це уже не життя, а екзамен з виживання. (Так, це про той самий звіт, який «ще п’ять хвилин».)
Скільки коштує BAS задля невеликої підприємства
Тепер подивимось в гроші.
Візьмемо невелику компанію в 15–20 працівників, які працюють в одному сервері через RDP. Іншими словами це додатково не повноцінний веб, не інтернет-магазин, не партнерські кабінети, не зовнішні користувачі і не тисячі підключень. Отже, це доволі скромний варіант.
Задля такої кількості користувачів платформи системи середовища уже має сенс купувати серверну ліцензію BAS, бажано 64-бітну, бо це більш швидкісний варіант. Крім того, BAS традиційно краще працює з Windows Server і Microsoft SQL Server.
Додатково ось тут є додатково один момент, щодо який нерідко мовчать.
В нас багато хто ставить Windows Server і Microsoft SQL, проте не платить за ліцензії. Проте якби рахувати все чесно, підприємство зіткнувся б з жорсткою політикою Microsoft, де потрібно купувати не лише продукти, а й серверні підключення. Додатково ці витрати можуть виявитися в рази більшими, ніж сам BAS. На практиці це означає менше дзвінків «де ці цифри?» між відділами.
Водночас поки отже отже що залишимо Microsoft осторонь. Порахуємо лише BAS.
Задля невеликої підприємства в 15–20 працівників маємо приблизно таку картину: (Якщо коротко: менше ручної магії, більше контролю.)
BAS Комплексне управління підприємством — 93 000 грн.
Ця назва, здається, додатково не потрапила під санкції, отже підприємства може здаватися, що це “безпечніший” варіант. Бо BAS ERP і під санкціями, та коштує уже близько 300 000 грн, що помітно кусається.
BAS ліцензія в сервер x86-64 — 74 400 грн.
Оскільки використовується сервер бази інформації, доводиться купувати серверну ліцензію.
Додаткові 20 робочих місць — 74 100 грн.
Отже, це ліцензії задля персоналу.
Разом отримуємо:
241 500 грн.
При курсі 45 грн за долар це приблизно:
5366 доларів.
Додатково отже що підприємство отримує за ці понад 5 тисяч доларів?
Можливість роботи персоналу всередині мережі через RDP.
Іншими словами це додатково не повноцінний веб-сервіс. Не інтернет-магазин. Не тисячі замовників. Не партнерська середовище. Не масштабована цифрова екосистема.
Це, по суті, внутрішня робота персоналу. Підприємство заплатив гроші, а в інтернет виходити все одно страшно, бо там ліцензії можуть закінчитись швидше, ніж кава у бухгалтерії у день здачі звітності.
Практика “купили мінімум, а далі якось буде”
Окремо : : : потрібно згадати практику, яка нерідко зустрічається в ринку цифровізації.
Підприємство купує мінімальний пакет, скажімо ліцензію в 5 робочих місць, а потім її “крякають” і отримують умовний безліміт.
Така практика настільки поширена, що BAS може навіть не знати щодо невеликі підприємства, які фактично використовують сотні підключень користувачів платформи середовища системи середовища. Більше того, може не бути нормального моніторингу, який би підтверджував реальну кількість користувачів системи середовища середовища платформи середовища середовища. (Excel тут уже не врятує — і це не жарт.)
Додатково тут ситуація стає абсурдною.
Із одного боку, офіційна ліцензійна модель надзвичайно дорога й жорстко прив’язана до кількості користувачів платформи середовища системи середовища. Із іншого боку, в практиці багато хто цю модель обходить. В результаті легальний підприємство, який хоче працювати “по-білому”, отримує величезний рахунок, а тіньова практика лише підтверджує, що сама модель погано відповідає реальності. У реальному офісі це економить години, які раніше з’їдав Excel.
Додатково це уже питання не лише ціни. Отже, це питання здорового глузду.
Коли рахувати інтернет-магазин в 2500 користувачів системи платформи середовища
А тепер повернімося до інтернет-магазину в 2000–2500 користувачів середовища платформи середовища системи середовища середовища.
Коли спробувати купити офіційні ліцензії BAS задля такого масштабу, ціна буде захмарною. Причому проблема навіть не лише в вартості. Таке варіант може або не працювати нормально, або працювати надзвичайно погано через архітектурні особливості 1С / BAS.
Іншими словами підприємство може заплатити величезні гроші й отримати не масштабовану середовище, а надзвичайно дорогий головний біль.
Коли подивитися в прайси підприємства Conto, раніше ABBYY, картина стає додатково цікавішою: (Олена Петрівна з бухгалтерії киває: «нарешті хтось сказав це вголос».)
BAS Клієнтська ліцензія КОРП в 1000 робочих місць – 5 100 000 грн.
BAS Клієнтська ліцензія КОРП в 500 робочих місць — 2 592 000 грн.
Іншими словами якщо підприємство хоче цифровізувати в BAS інтернет-магазин у 2500 користувачів системи середовища платформи середовища, то лише в додаткових клієнтських ліцензіях доведеться витратити:
5 100 000 × 2 + 2 592 000 = 12 792 000 грн.
При курсі 45 грн за долар це приблизно:
284 266 доларів.
Додатково це лише додаткові ліцензії. (Excel тут уже не врятує — і це не жарт.)
Не сервери. Не запуск. Не підтримка. Не Microsoft. Не супровід. Не нерви. Не кава задля бухгалтерії. Тільки ліцензії.
Після такого цінника власник підприємства зазвичай спочатку довго дивиться в одну точку. Потім відкрила Excel. Потім закриває Excel. Потім знову відкрила. А потім раптом згадує, що у ринку існує не лише BAS.
Додатково це надзвичайно корисний момент прозріння.
Веб-продукти звикли до іншої логіки
Сучасні веб-продукти виникли пізніше, ніж десктопна ідеологія 1С. Вони з’явились уже тоді, коли інтернет став нормою, а не дивом задля обраних.
Отже, в веб-продуктів інша філософія.
Вони зазвичай ліцензуються не за кожним робочим місцем, а за продуктом, сервером або іншим принципом, який не перетворює кожен вхід користувача в окремий фінансовий мініінфаркт. Для директора це перестає бути загадкою в кінці місяця.
Бо задля вебу багато користувачів системи платформи середовища – це нормально. Тисячі користувачів системи середовища платформи середовища — це нормально. Люди заходять, виходять, повертаються, відкривають кабінети, роблять замовлення, працюють через мобільні пристрої. Отже, це не “перевищення ліміту”. Отже, це сенс веб-середовища. (Спойлер: інтегратори 1С тут теж знають, про що мова.)
Саме таку практику використовує K2 ERP.
K2 ERP: серверний варіант без гри в “порахуй кожного”
K2 ERP — це серверний варіант за своєю природою.
Отже, питання “або потрібно купувати серверну ліцензію, бо використовується серверна база інформації?” звучить дивно.
Отже, це ніби питати у літака, або не потрібні йому крила.
K2 ERP апріорі створений ніби серверна середовище. Користувач купує одну ліцензію в певний варіант і отримує повноцінний серверний варіант у одному сервері без обмеження кількості користувачів платформи системи середовища.
Отже, це принципово інша логіка.
BAS питає: “Скільки користувачів системи середовища зайде?”
K2 ERP відповідає: “Нехай заходять.”
Додатково задля підприємства це не без зайвих ускладнень красива фраза. Отже, це різниця між системою, яка масштабується разом з компанією, і системою, де кожне зростання починає боліти у бюджеті.
Що отримує користувач системи середовища платформи K2 ERP
Згідно з прайс-листом розробника, в цей момент є передпродажна версія K2 ERP Бухгалтерія, фактично близька за класом до BAS ERP, вартістю 5000 євро.
За ці 5000 євро користувач платформи середовища середовища системи середовища середовища отримує не без зайвих ускладнень “додатково одну бухгалтерську програму”.
Він отримує безлімітну кількість користувачів платформи системи середовища в межах одного сервера. Додатково це ключова різниця порівняно з BAS, де кожне робоче місце, кожне підключення і кожна сесія можуть перетворитися в окрему ліцензійну історію.
Крім того, користувач системи середовища платформи середовища отримує реально вітчизняний варіант, альтернативу BAS і 1С, який не має бути під українськими санкціями за своєю природою. Отже, це критично не лише з політичної або емоційної точки зору. Отже, це питання юридичної чистоти, репутації та цифрової незалежності.
Додатково в ціна належить отримання оновлень протягом року, компоненти CRM і інтернет-магазину, які доповнюють ERP-середовище, а не живуть окремо десь у іншій планеті. (Без пафосу — просто арифметика бізнесу.)
Окремо : : : критично, що K2 ERP має повністю відкритий вихідний код, без шифрованого ядра, ніби в випадку BAS. Задля підприємства це означає більшу прозорість, нагляд і опція розвитку середовища без залежності від закритого “чорного ящика”.
Досі одна сильна сторона — ефективна робота в Linux і з PostgreSQL. Отже, це дає змогу не купувати дорогі серверні ліцензії Microsoft та не будувати інфраструктуру навколо платних компонентів, які можуть суттєво збільшити реальну ціна володіння системою.
Іншими словами в одному випадку підприємство купує BAS, а потім додатково думає щодо серверні ліцензії, Microsoft SQL, Windows Server, клієнтські доступи, кількість користувачів середовища системи середовища платформи середовища середовища і завислі підключення. На практиці це означає менше дзвінків «де ці цифри?» між відділами.
В іншому випадку підприємство бере K2 ERP і отримує серверну веб-середовище, яка з самого початку розрахована в масштабування.
Головна різниця – не лише в ціні
Є опція порівнювати цифри. Додатково цифри уже говорять багато.
Задля невеликої підприємства BAS може коштувати понад 241 500 грн лише в базовому комплекті задля 15–20 працівників.
Задля інтернет-магазину в 2500 користувачів системи середовища середовища платформи середовища середовища додаткові клієнтські ліцензії BAS можуть сягати 12 792 000 грн. (Так, це про той самий звіт, який «ще п’ять хвилин».)
В цьому фоні K2 ERP з передпродажною ціною 5000 євро і безлімітом користувачів системи середовища платформи середовища виглядає не без зайвих ускладнень цікаво. Він виглядає ніби відповідь в питання, яке підприємство давно мав поставити:
навіщо платити за кожен вхід, якщо є можливість застосовувати середовище, створену задля вебу?
Водночас справа не лише в ціні.
Справа в філософії.
BAS мислить робочими місцями.
K2 ERP мислить сервером, вебом і масштабуванням.
BAS успадкував від 1С стару архітектуру, стару ліцензійну модель і старий підхід до користувачів платформи середовища. Він орієнтовано в з логікою: порахуємо кожне робоче місце, кожне підключення, кожен вхід, кожну сесію. (Олена Петрівна з бухгалтерії киває: «нарешті хтось сказав це вголос».)
K2 ERP орієнтовано в інакше: є сервер, є варіант, є підприємство, є користувачі. Підприємство росте – середовище має підтримувати це зростання, а не перетворювати його у штраф за успіх.
Загроза задля підприємства: BAS / 1С — це не лише щодо гроші
Підприємства, які продовжують застосовувати BAS / 1С-подібні варіант, мають враховувати не лише ціна ліцензій.
Є додатково санкційні загрози. Є юридичні загрози. Є репутаційні загрози. Є загроза технічної залежності від старої архітектури. Є загроза, що санкційна політика і штрафи за застосування таких продуктів в майбутньому можуть посилюватися.
Додатково це потрібно проговорювати прямо.
Якщо підприємство платить великі гроші компаніям і екосистемам, асоційованим з 1С, він має розуміти, що купує не лише програму. Він купує цілий набір залежностей: технологічних, юридичних, репутаційних та фінансових.
А коли підприємство обирає вітчизняний веб-варіант, який працює з відкритим кодом, Linux, PostgreSQL, CRM, інтернет-магазином і безлімітом користувачів платформи середовища середовища системи середовища середовища, він обирає іншу модель розвитку.
Не модель “скільки додатково ліцензій треба докупити?”, а модель “ніби оперативно колектив можемо масштабувати підприємство?”. (Спойлер: інтегратори 1С тут теж знають, про що мова.) Для директора це перестає бути загадкою в кінці місяця.
Висновок
BAS — це стара середовище в новій обгортці. Так, вона знайома багатьом бухгалтерам, програмістам і партнерам. Так, вона виросла з великої екосистеми 1С. Так, багато хто звик із нею працювати.
Водночас звичність — це не завжди перевага.
Колись-то люди звикли до кнопкових телефонів, дискет і модемів, які пищали так, ніби викликали духів інтернету. Водночас світ пішов далі.
Якщо підприємство маленька, стара модель ліцензування додатково може здаватися терпимою. Водночас ніби лише підприємство починає рости, виходити в інтернет, працювати з партнерами, замовниками, інтернет-магазином, мобільними користувачами і тисячами підключень, стара модель BAS / 1С починає показувати свою справжню ціну.
Додатково ця ціна — не лише в гривнях.
Вона в складності масштабування. В залежності від ліцензій. В завислих підключеннях. В серверних витратах. В Microsoft-інфраструктурі. В санкційних ризиках. В юридичній невизначеності. В репутаційних загрозах.
K2 ERP в цьому порівнянні виглядає ніби варіант іншої епохи: вітчизняний, серверний, веб-орієнтований, з відкритим кодом, Linux, PostgreSQL, CRM, інтернет-магазином і безлімітною кількістю користувачів системи середовища середовища платформи середовища середовища у межах одного сервера. (Excel тут уже не врятує — і це не жарт.)
Отже, вибір виглядає доволі без зайвих ускладнень.
Є опція купувати ліцензії BAS пачками, рахувати кожне підключення, боятися завислих сесій, тримати калькулятор під валідолом і сподіватися, що сервер не попросить перезавантаження саме в найгірший момент. Для директора це перестає бути загадкою в кінці місяця.
А є можливість подивитися в сучасну ERP-архітектуру й зрозуміти:
підприємства потрібна не машина часу в 90-ті, а середовище, яка працює у сьогоднішньому світі.
